Діти в соцмережах: як захистити дітей від кібербулінгу
Цифрове середовище, зокрема мережа Інтернет, сьогодні є не лише важливим джерелом інформації, але і способом комунікації, який нівелює перепони для спілкування. Через глобальний вплив COVID-19 діти проводять все більше часу в Інтернеті.
Комунікація у віртуальному просторі має свої особливості. Так, інформаційно-комунікаційні технології є важливим інструментом у житті дітей під час здобуття освіти, соціалізації, самореалізації. Водночас, безконтрольне та безвідповідальне їх використання містить ризики для здоров’я, розвитку та благополуччям дітей, зокрема:
контактні ризики (сексуальнї експлуатації та зловживання, домагання для сексуальних цілей («грумінг», розбещення), онлайн-вербування дітей для вчинення злочинів, участь у екстремістських політичних чи релігійних рухах або для цілей торгівлі людьми);
ризики контенту (принизливе та стереотипне зображення та надмірна сексуалізація жінок та дітей; зображення та популяризація насильства та нанесення собі ушкоджень, зокрема, самогубств; принизливі, дискримінаційні або расистські вирази або заклик до такої поведінки; реклама, контент для дорослих);
ризики поведінки (залякування, переслідування та інші форми утисків, розповсюдження без отримання згоди сексуальних зображень, шантаж, висловлювання ненависті, хакерство, азартні ігри, незаконне завантаження або інші порушення прав інтелектуальної власності, комерційна експлуатація); ризики для здоров’я (надмірне використання призводить до позбавлення сну та фізичної шкода).
Всі перераховані вище ризики не є вичерпними, постійно оновлюються та здатні негативно вплинути на фізичне, емоційне та психологічне благополуччя дитини.
Перебуваючи у віртуальному світі, діти можуть не знати про правила безпеки в Інтернеті, а також про загрози та реальність їх наслідків. А тому – можуть опинитися в ситуації кібербулінгу (знущання, приниження, агресивні напади, які здійснюють за допомогою гаджетів, зокрема телефонів, із використанням Інтернету).
Для дітей наслідки безконтрольного спілкування з Інтернетом можуть бути найнепередбачуванішими. Для того щоб мінімізувати ці ризики, пропонуємо Вам декілька порад:
Пояснюйте дітям, що вони повинні так само обережно поводити себе в он-лайні, як і в реальному житті, щоб убезпечити себе від негативного впливу Інтернету.
Приготуйтеся до того, що діти робитимуть дурниці в соціальних медіа, і не реагуйте надто палко, а, навпаки, обговоріть це спокійно. Особливо обговоріть спокійно, якщо дитина зізнається, що зустрічалася з ризиками. Інакше, іншим разом, вона навряд чи вам відкриється.
Знайдіть час для технологічного навчання, тому, що Ви не можете контролювати те, чого не розумієте. Ви зможете допомогти дітям безпечно й ефективно користуватись медіа, тільки тоді, коли самі цього навчитеся.
Обмежте час дітей, який вони проводять з ґаджетами – це допоможе не лише залучити їх до іншої, різноманітнішої і важливішої діяльності, а й зменшити негативну поведінку в мережі.
Показуйте позитивний приклад життя без соцмереж. В основному діти наслідують поведінку батьків.
Пам’ятайте, найміцніша оборона від стороннього впливу – цінності Вашої сім’ї. Більше проводьте спільного часу з дітьми, обговоріть що Ви цінуєте в житті власної родини, які сильні сторони має ваша родина. Допоможіть вашій дитині сформувати власну позицію та ставлення до життя, щоб вона могла протистояти різним соціальним впливам.
Як батькам психологічно допомогти дитині, яка опинилась у ситуації кібербулінгу? Ось 5 порад від докторки психологічних наук, професорки, президентки Асоціації медіапсихологів та медіапедагогів України Любові Найдьонової:
Зберігайте спокій і впевненість, що проблему можна вирішити спільними зусиллями.
Не намагайтеся знецінити хвилювання дитини (“що це за проблема?”, “не переймайся, минеться” тощо). Підтримайте дитину емоційно і запевніть, що разом ви все подолаєте.
Не забороняйте гаджети, соцмережі тощо. Часто це найперше, що спадає на думку батькам (“нема інтернету – нема проблеми”). Але можна домовитися з дитиною про те, щоб тимчасово не заходити в соцмережі, щоб додатково не засмучуватися.
Батьки можуть допомогти й підказати, як можна переключитися, відволіктися, розслабитися, заспокоїтися, мобілізуватися. Це можуть бути і фізичні навантаження, які здатні “спалювати” емоції.
Якщо емоції дуже сильні, і звичайних побутових способів боротьби з ними не вистачає, консультуйтеся із психологами. Психологічна підтримка важлива у випадку будь-якого з видів кібербулінгу, але є й такі види кібербулінгу, де лише саморегуляцією не обійтися.
Інтернет має розважати і розвивати, а не загрожувати. На цьому наголошує Всеукраїнська Кампанія проти кібербулінгу Docudays UA.
Соціальний педагог ліцею
Немає коментарів:
Дописати коментар